Аерозольні фарби: як обрати

Аерозольні фарби широко застосовуються у графіті, автомобільних роботах, декоруванні, творчих проєктах і побутовому фарбуванні.

Для зручності користування, існують різні об’єми аерозолів, найпопулярнішим вважається об’єм 400 мл. Розхід фарби такого об’єму, зазвичай, 1,5-2 кв/м в один шар, проте, на цю цифру можуть вплинути:

• використання різних кепів
• спосіб нанесення фарби
• погодні умови (вітер)
• поверхня (поглинаюча)
• особливості виготовлення виробником.

Використання фарб: підготовка аерозолю та поверхні:

Враховуючи, що аерозольна фарба має в складі кілька компонентів, що при статичному зберіганні розшаровуються, її необхідно підготувари до використання.

1.  Збовтування. Тримаючи аерозоль за корпус ретельно збовтайте його 2–3 хвилини.
   В цей момент кулька перемішує пігмент до однорідності, що сприятиме рівномірному фарбуванню без забивання клапана та "кепа" (розпилювача).
   ❗️ Деякі хромові кольори потребують довшого перемішування.
2.  Запобіжник. Зніміть кеп та перевірте наявність запобіжника.
   Інколи, під кепом є додатковий запобіжний засіб, що запобігає випадковому небажаному розпиленню під час  транспортування чи зберігання — "шайба".
3.  Тестовий розпил. Розпиліть аерозоль в бік чи на окрему ділянку протягом 2–3 секунд.
   Це дозволяє очистити клапан від можливих залишків лаку або розчинника, переконатися у правильності кольору та рівномірності подачі фарби.
4.  Нанесення. Наносити фарбу необхідно тонкими шарами з інтервалом 10–15 хв. Для насиченості та рівномірності рекомендовано фарбувати у 2-3 шари.

Варіації нанесення.
Враховуючи досвід користування аерозольними фарбами та особливості поверхні з якою працюєте, обирайте для себе зручний спосіб фарбування.

Короткі “рвані" натиски — запобігають щільному нашаровуванню, яке може спровокувати небажані підтьоки. Для цього наносьте фарбу розпилюючи її на поверхню короткими натисками проводячи балончиком зліва направо і навпаки.

Безперервний натиск потребує певних навичок роботи з аерозолем. Якщо наносити фарбу даним способом — підвищується ризик підтьоків через постійне вивільнення фарби. При фарбуванні безперервним натиском враховуйте відстань аерозоля від поверхні, швидкість нанесення та інтенсивність.

Підготовка поверхні: очищення, грунтування.

Для забезпечення довговічної єксплуатації лакофарбового покриття поверхню необхідно ретельно підготувати. Найбільш вагомими факторами у підготовці є:

1.  Очищення. Ретельно очистіть та знежирте поверхню за допомогою спеціалізованих засобів або розчинника,
   Видаліть всі рухомі забрудення (іржа, бруд, тощо), використайте спеціалізовані засоби для знежирення, приберіть зайву вологу та, за потреби, ізолюйте місця, що не плануєте фарбувати.
2.  Грунтування. Для підвищення адгезії рекомендується загрунтувати поверхню.
   Особливо, грунтування потребують поверхні, що мають підвищену гладкість (пластик, алюміній, тощо) або ті, на цілісність яких може вплинути хімічний склад фарби, наприклад полімери.
3. Лакування. Захист лакофарбового покриття від механічних та технічних пошкоджень, а також від атмосферних впливів (вигоряння, волога, перепади температур).

Аерозольні фарби можна наносити без ґрунту та без лаку, однак у такому випадку довговічність покриття може бути меншою (терміни залежать від умов експлуатації).

Характеристики та види основ: акрилова, NC, алкідна та інші.

При виборі фарби, звертайте увагу на її основу. В залежності від особливостей майбутнього фарбування (місце використання фарбування, поверхня, тривалість збереження кольору) обирайте найбільш актуальну для вас. Основа фарби може впливати на її стійкість (змивна та незмивна) основи. 

До змивних належать водні та крейдяні фарби. Такі покриття використовують для тимчасових робіт з подальшим видаленням. Проте крейдяні фарби можуть триматися від кількох тижнів до 2–3 місяців, залежно від матеріалу поверхні та умов експлуатації.

Найпоширеніші стійкі аерозольні фарби — алкідні, акрилові, нітроцелюлозні (NC-формула).
Ці основи забезпечують рівномірне та довготривале покриття на твердих поверхнях. 

❗️ Проте, не всі основи можуть бути сумісні. Для забезпечення якісного фарбування рекомендується перевіряти сумісність матеріалів на невеликій ділянці поверхні.

Найконфліктнішими вважаються алкідні фарби, оскільки вони містять смоли, які довше полімеризуються. Через це вони можуть бути несумісними з іншими покриттями: іноді фарба може вздуватися, підривати або розчиняти інші шари фарби як зверху, так і знизу.

Акрилові та нітроцелюлозні фарби, зазвичай, краще комбінуються між собою, а також сумісні з більшістю ґрунтів і лаків, що робить їх універсальними інструментами для будь-яких робіт.

Тиск: високий та низький.

Однією з характеристик аерозольних фарб є тиск. Тиск впливає на силу вивільнення фарби та, в деяких випадках, на роботу при низьких температурах.

Високий тиск  —  фарба подається під сильним тиском, що дозволяє:

• швидше покривати великі поверхні;
• робити фонові заливки;
• комфорт роботи при мінусових температурах (взимку)

Низький тиск забезпечує:

• більш контрольований розпил;
• точні та акуратні лінії;
• менше перевитрати фарби.

Зазвичай, для високого тиску використовують широкі кепи, а для низького — вузькі кепи для детальної роботи.

Часті запитання та проблеми.

— Не працює балончик, чому?

Дана проблема виникає у кількох випадках:

1. Запобіжник. Часто, справа лише у незнятому запобіжнику. Зніміть кеп, та перевірте наявність запобіжної шайби.
2. Недостатньо розмішаний пігмент. Зазвичай, дана проблема супроводжується “плюванням” аерозолю або припиненням розпилу при натиску на кеп.
   Розшарований пігмент при поганому змішуванні може утворювати згустки, які при вивільненні фарби можеть забити клапан чи розпилювач.

❗️ Важливо не нехтувати часом та інтенсивністю збовтування аерозолю. 

Якщо забився клапан:

1. Поверніться до етапу збовтування аерозолю.
2. Після додаткового збовтування спробуйте ще один розпил.
3. Якщо фарба не розпилює - зніміть кеп та перевірте його забиття.
   ❗️ Часто, для прочищення клапану, необхідно кілька разів прочищати кеп, щоб вивільнити блокуючий згусток.

Повторюйте збовтування та прочищення кепу до моменту повного вивільнення блокуючого пігменту та нормального розпилення баллону.

Якщо забився кеп:

1. Замініть кеп та перевірте наявність "пробки" у штоці.
2. За наявності пігменту прочистіть його розчинником чи аерозольним ремувером переставивши забруднений кеп на спеціалізований аерозоль.
3. Прочистивши кеп повторіть розпил для переконання у вирішенні проблеми.